середа, 13 квітня 2016 р.

десь там на горизонті видно сонце 
і ми схопившись за проміння обпікаєм душі
так тягнемося до раю, ми забуваєм
що ще ногами стоїмо на суші

одні бурмочуть щось під ніс і крикнути не можуть
інші ж самі ходять по вагонах і тільки їх усюди чути
і тільки їх повсюди повно

[x]

Немає коментарів:

Дописати коментар