Лиш Мить Контролю Та Кілька Крапель Алкоголю

лиш мить контролю та кілька крапель алкоголю
так дивовижно як легко я опинилась в твоїх руках
сама заманюючи себе в обійми 
я наче забула про майбутнє
сама куштуючи твої вуста 
так безвідмовно прийшла в твоє життя
уже не як друг 
чи знайома
чи просто звук
твоїх дверей
коли востаннє ми кохались
коли востаннє з тобою прокидалась

лиш мить і кілька крапель
так легко я втрачаю контроль
я вже не чую своїх слів не чую й почуттів
сама продовжую несказані діалоги
слова любові і про незгоди
раніше пережиті не з тобою

[x]

Раніше я була поетом і вірила у чудеса
на нічному небі раділа зорям
у твому погляді бачила несказані слова
віднесені вітром у чужії края
твоїми вустами читала поезії
і твоїми словами звучали симфонії
раніше мить не кричала жагою чи холодом душі
змінила біль на порожнечу
тепер навколо всі немов чужі
а серце благає про втечу

[x]

Десь на безодню наткнувшись
блукаючи моїми і твоїми мріями
ніколи так і спокій не знайшовши 
залиш все як було і поділи між країнами
злякавшись, що свій сон доведеться розділити
без прощання покинеш мій подих

[x]

My body is my kingdom
my heart is my castle
i keep my feelings in prison
but my key is missing

we don't like visitors
cause they become predators
none of them staying for long
none of them begging to log

i invited you for a ball
beacause i thought it was fun
but i never knew that your charm
will become my biggest harm

i thought you were in friends with illusion
but i've come to conclusion
you are my impulsion
a heart of mine revolution 

but you kept me so close for a sight 
and forgot me for when you're afar
you took all my gold away
and sold it on another day

then when i left my feelings aside
you rememberred of the love of mine
but i would not give you a smile
and i wouldn't look in your eyes not this time

i keep all my feelings in prison
and you are the reason
they come in my wisdom
and you are the prison
to keep them in reason

[x]

Chocolate And Tea

i heard today
some spoke about your eyes
i thought it's natural for me
when they came up in my mind
for when they meet my own
i feel there's nowhere to hide
and it occured to me today
that it's the best place i can stay

it's funny when they say 
how beautiful is the sky during the day
and the leafs in the end of the spring
but i've found the beauty in the chocolate and tea
perhaps they come to me 
for when i'm lonely in the night
and for the sight that comes out from my mind
i should release the heartbeat from my chest
and give my sleep to someone else

[x]

I Used To Be A Poet

i used to be a poet
i used to write from love and desire
i used to know the exact shade of his eyes 
i used to cry for few days
during the snowfall
or during the storm
sun never shined upon my dreams 
and they sure were full of fears
it was no history nor love
it was a tragedy of a broken soul
it may have a beginning but there's no end
cause i still dream about his lips
of his arms holding my wrist
and there was a desire
could it ever be love?
i may not be fond of romantic stories
but i wish i had at least one for my own
just for my body and for my heart to be filled with some joy
for its heart to be loved before it lays for forever in the cold
and i used to love
i used to care
i used to know every date our eyes have met
i used to wish every night he'll comeback 
or i'll be gone
but i don't care
not anymore
i used to be a poet 
i used to write stories
i may have forgotten dates
i may have convinced myself that way
but that was yesterday 
now it's a different day
and tommorrow never shows your fate

[x]

i remember the times as a child
when i looked to the sky
wished to be loved one day
i remember the days when i could smile whole day
and haven't shed a tear for a week
i remember when my life was as simple as line
and i had no fear for whats behind
what does people have in mind
when they look in your eyes
what the future is hiding
and how is that to be human and nice
i remember i could belive in my self
and the words that others say 
i remember i could belive
that everyday would be nice

[x]

навіть після такої ночі сонце прокидається прекрасно, 
цей світ неймовірний, 
залишити його запізно, 
вибачте не піду, залишусь поки дишу

[x]

i left my love on the second day of winter
i left my love to never be alone
i couldn't find my way back home
i couldn't see it through the glitter all above the snow 

i should never cry when it's cold
so i prayed to a God
to be a bit more strong
perhaps i was never wrong
perhaps i cry with you all along

i came back on the fourth day of winter
i knew it would be bitter
still i promised to myself
i am not going to dispel

i thoght when the sun came through
i am on my way to you
but i was blinded by the shinning
that there was girl of lighting
behind the shoulder of yours
that you were not even hiding

for the days before my birthday
i was warn about your love
should have known before the snow
for me you have no thing to say
and you will go your way
still carry me on thread
to keep you in my head

[x]

звуку тардіса не чутно
двійки шепчуть шось на вушко
шерлок весело стрибає
а джон в саду зітхає
треба вчитись каже совість 
моріарті пісню водить
чуєш звуки барабанів
коли хочеш по халяві
мати п'ять або чотири
а супермасивні дири
увісні приходять
твоє серце так заводять
шо не хочеться і жити 
лиш думками плисти 
життя руками наче листи
пролистати
і поплисти

P.S. цей вірш був написаний випадково як відповідь подрузі в вк, в ньому немає нічого особливого, але все ж він досить крутий, а ще йому вже майже 4 роки...

[x]

ти не Бог і не диявол
проходячи дива не сотворяєш
ідучи мороку не наганяєш
ти не світло і не тінь
життя без тез тебе ніби можливе
однак надто сіре
ти моя найкраща мрія
і ти мій найгірший сон
дозволь лиш мені бути 
твоїм щоденним теплом
а не своїм найщирішим гріхом
дозволь мені лиш стати твоєю
на сьогодні на завтра
чи навіть назавжди

[x]

Ойой

і не розумію чи це я втрачаю чи у інших немає вже глузду, а може й не було раніше
кожен день так не спати можна ж голову зламати і пуститись у вир тих нікчемних "а хто ти??.."
всі то тут сміються то там, кажуть навмисне всім кисло та ж не вірять словам
як полюбиш когось кажуть будеш щасливим та як серце розіб'ють то полюбиш себе
кожен правди не скаже бо брехня це життя та вони ж закликають всіх потім бути чесним й бажати добра

так важко забути почуття, та як забудеш то вже не буде їм буття
навіть у вісні вони вже будуть не ті, неначе дим погаслого полум'я

і тільки так коли із вогня виринатиме дах
у біді ти свій дім не залишиш, у біді ти його віднайдеш
поховаєш у собі всі жахи й сумління
та на могилу приходитимеш щодня

якось так, а точніше ніяк
щось раніше важило всесвіт
сьогодні ж навіть не грам
кажуть так важливо залишатись собою
саме так залишишся один на один з собою...

[x]

вони будуть приходити і йти
залишаючи по собі сни
з тобою, та ж ні без тебе прожила
і жити далі буду
одного разу я хотіла знати, які на смак твої слова
та дізнавшись не змогла забути
відлуння їх ще досі наповнють вуста
тому і залишилась без сна
хоч в них там все чудово, але ж не так
вогонь там не горить, а тліє
і доторк твій такий невмілий

[x]

ідучи додому з роботи
можна вірш написати
про те як тихенько на твою голову сніг лягає,
а поперед твоїми очима хтось день проклинає
про те як існують такі люди 
без яких життю не бути
про те як на вулиці стоять машини
ці незмінні механізми на бензині
під світлом ліхтарів їх білим пилом засипає
а дороги склом покриває
роблячи їх непроїздними
а водіїв пішоходами злими

[x]

хоч засохли троянди у дворі, 
неначе вичерпане почуття,
і немає в них більше життя
та ще досі проштрикають назовні 
і немає їм вороття

хоч так палко 
загорівся цей вогонь
з кожним дотиком твоїх долонь
його ніхто не потушив ніхто ним не зігрівся
без твого подиху він трохи стишився
і може опіки скували, а може чужий вогонь привабив
із кожним днем я в нім згораю

[x]