Теплі весняні ночі у листопад 
Розвіяли згадку про твій останній подих
Затьмаривши розум, я бачу лиш спокій, 
І забувши, що тебе тримати завжди було так важко
Посеред вітру тривоги, я потонула відчувши твій дотик
Здогадуючись, що розпалюю попіл 
Я марно тримала на згадку листи про минулу осінь

[x]