Теплі весняні ночі у листопад
Розвіяли згадку про твій останній подих
Затьмаривши розум, я бачу лиш спокій,
І забувши, що тебе тримати завжди було так важко
Посеред вітру тривоги, я потонула відчувши твій дотик
Здогадуючись, що розпалюю попіл
Я марно тримала на згадку листи про минулу осінь
[x]
Немає коментарів:
Дописати коментар