хоч засохли троянди у дворі, 
неначе вичерпане почуття,
і немає в них більше життя
та ще досі проштрикають назовні 
і немає їм вороття

хоч так палко 
загорівся цей вогонь
з кожним дотиком твоїх долонь
його ніхто не потушив ніхто ним не зігрівся
без твого подиху він трохи стишився
і може опіки скували, а може чужий вогонь привабив
із кожним днем я в нім згораю

[x]