Гадаєш

Гадаєш я тебе любила, кожен день малюючи нові фарби
Співаючи загадкові пісні?
Чекала, що тримаючи себе позаду прийду назустріч тобі
Чи все ж терпимо сподівалась, що увісні
Все замінить спокій, що увірветься навесні?
Гадаєш тиша полюбила мене ще уночі,
Та зганьбила мене як тільки прийшла у свій дім?
Гадаєш це привілей чекати не знаючи спокою?
Чи просто тікати чужою дорогою?
Гадаєш...
А здавалось тоді вогнем палав твій погляд
Пристально дивлячись у мій бік...

[x]

Я аж ніяк не хочу спати цієї весни все заплакано схоже на стави
Я аж ніяк не думаю про любов, що так напрошується з вистави
Мабуть прокляла мене та похоть, що стала для мене коханням
Чи колись минула моїми думками ця неперевершена пані
Що сколихнула мене тоді, коли все було в ідеалі
Я не тримала ні віри ні зла за плечима, лиш почуттями обіймала
І мабуть так і не відпустила
Бажання, ревнощі, кохання
Чи зрада, пестощі на прохання
Залишатись поруч,
Кожну ніч, що сяє не зорями

[x]

Найважливіша частина мого життя

Ти найважливіша частина мого життя, що лине крізь вітер
найгарніша мелодія мого життя навіки здобута
найкраща повість, якою залишусь тут я
найгірша розлука це з тобою любов моя

та достатньо лиш секунди щоб змінити твоє ім'я
достатньо його поцілунку щоб залишила твоє серце я
достатньо чужого тепла кожної холодної ночі
достатньо та чи достатньо до кінця життя

ти найважливіша частина мого життя, та хто ти чому ти мене не чуєш?
ти найвизначніша повість молодого творця, та чи ти дійсно існуєш?
ти найбільший гріх мого буття, кожнодення без тебе - залишатись у силі,
ти найзначніша поразка моя бо без тебе я не буду жити

[x]

Моя власна версія розбитого серця

може лише снами блукали ми неначе в танці
знаходивши себе удвох, ми прокидались вранці
де ти все мрієш невіданими снами
де я живу не своїми життями

тікаючи у море слів я бачила свій спокій
здавалося таким виглядав твій докір
коли шукаючи тебе знаходила тривогу
у тебе в відповідь не було телефону

мистецтво зникнення чи безуспішний маневр?
чи був в мене шанс знайти твоє серце в той момент?
коли між словами минучого лунали слова безмежного
коли цілі ночі розривались приречено

ти моя власна версія розбитого серця
щоб забути про біль, що невпинно рветься
щойно заплутана мить промайнула негайно
тільки повінь води, затопила морально

[x]

Мінімальне люблю

знаєш,
я насправді не знаю чому саме ти
чи чому я хвилююсь твоїй увазі її красі
наспрвді не розумію, що мене скоихнуло на почуття
у цей всебажаний час
не знаю чому саме ти зачепив мої думки
захопив мої серця
створив стільки бажань та мрій у мені
нарешті повернув рівновагу в житті
знаєш,
я навряд чи коли-небудь покохаю
чи зможу жити із тим ким є ти
проте є стільки бажань і стільки миттєвостей в житті
стільки краплинок спогадів
якими я хочу щоб став ти
знаєш,
я ще досі сумую незнаючи чому
я завжди люблю чути твій голос
і навіть якщо це не так
я все ж хочу продовжити це на мінімальне люблю

[x]

шлунок наповнений безпричинними розмовами
голова кишить давніми спогадами
все, що здавалось стабільним - в історії
ідіотськими днями чекаєш ейфорії

що безмежно забуте, неповністю прощене
чекає на вході
що безцінно болюче і вкрадене з сповіді
іде за тобою 

твоїми ж словами повернене
твоїми ж бажаннями прокинуте
таким ж ідіотськими розмовами
такими ж ідіотськими історіями
розпочате те, що було так міцно забуте

ночі твоїми думками написані
а дні твоїми мріями здобуті
у снах найстрашніші теорії
наяву прожиті найбільші страхи

[x]

Лиш Мить Контролю Та Кілька Крапель Алкоголю

лиш мить контролю та кілька крапель алкоголю
так дивовижно як легко я опинилась в твоїх руках
сама заманюючи себе в обійми 
я наче забула про майбутнє
сама куштуючи твої вуста 
так безвідмовно прийшла в твоє життя
уже не як друг 
чи знайома
чи просто звук
твоїх дверей
коли востаннє ми кохались
коли востаннє з тобою прокидалась

лиш мить і кілька крапель
так легко я втрачаю контроль
я вже не чую своїх слів не чую й почуттів
сама продовжую несказані діалоги
слова любові і про незгоди
раніше пережиті не з тобою

[x]